БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ-ПРАКТИКУМ 

«В ЯКІ ІГРИ ГРАЮТЬ НАШІ ДІТИ»

Мета: показати батькам значення спільних ігор для розвитку дитини; познайомити з традиціями і формами ігрового дозвілля у сім’ях; вивчити з батьками під час зборів ігри на розвиток уваги, особистісних якостей дитини. 
Підготовка: 
• Провести дослідження ігрових інтересів дітей і батьків. Дітям пропонують закінчити речення: - Моя улюблена гра – це … 
- Вдома я полюбляю гратися… 
- Із татом ми граємо… 
- Із мамою ми граємо… 
• Підібрати книжки у відповідності до теми зборів. 
• Разом із батьківським комітетом проаналізувати результати дослідження ігрових інтересів. Один із батьків готує повідомлення про його підсумки. 
• Провести індивідуальну роботу з тими батьками,які можуть поділитися досвідом сімейного виховання засобами гри. 
Обладнання: 
• На дошці написані кольоровою крейдою слова інтерес, задоволення,розвиток. 
• На вчительському столі – яскраво оформлений «Конверт дружніх запитань». 
• На поличці – виставка книжок з теми зборів,ігор та іграшок. 
• Аркуші з описом ігор, картки для проведення гри «Розбіжність думок». 
• Реквізит для ігор. 
ХІД ЗБОРІВ

1.Голова БК відкриває збори,оголошує порядок денний, знайомить із порядком проведення зборів. 
2.Учитель проводить гру «Розбіжність думок». (Роздаються картки з першими словами речення, а батькам належить їх продовжити.) 
Картки: 
☺ Ваша дитина полюбляє грати… 
☺ Вдома ми з дітьми граємо у такі ігри… 
☺ Ці ігри навчають дитину… 
3.Виступ учителя, в якому передбачені паузи для повідомлення батьків та їхніх відповідей на питання.
- Сьогодні ми поговоримо про те, в які ігри грають наші діти. Для чого дитині потрібна гра? Які ігри виховують і як, а які є шкідливими? Чи вміють діти поділяти радість, співчувати під час гри? Чому саме про це нам потрібно поговорити? А тому, що наші сучасні діти,ті, для кого гра – життєва необхідність і умова розвитку, - перестають гратися. Ті ж ігри, в які грають діти, стали невеселими, а подекуди й агресивними. Тому наше завдання – ненав’язливо спрямовувати дітей на гуманістичний шлях, виховувати у них бажання допомагати, співчувати, виявляти терпимість до інших точок зору. Навчити дітей гратися – навчити жити. 
Перервалася традиція передачі ігор від одного дитячого покоління іншому. Зовсім зникли групові ігри. 
Хто з Вас,шановні батьки, навчає ігор, грається з дітьми в ігри, які пам'ятаєте з дитинства? Розкажіть.(Виступи батьків). 
- Гра – справа серйозна. «Якою дитина є у грі, такою здебільшого вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається, перш за все, у грі. І вся історія окремої людини як діяча і робітника може бути представленою у розвитку гри і у поступовому її переході у роботу…» А.С.Макаренко. На дошці написані слова інтерес, задоволення,розвиток. Це ключові поняття ігрової діяльності. До жодної іншої діяльності дитина не виявляє такого інтересу, як до ігрової. Їй цікаво, а отже пізнання і розвиток відбуваються легко, із задоволенням. Ось у чому секрет виховних можливостей гри. 
Як Ви вважаєте, для чого дитині потрібна гра? (Відповіді батьків). 
Висновки: 
➢ Гра – шлях пізнання дитиною самої себе, своїх можливостей, своїх «меж». Самоперевірка завжди збуджує самовдосконалення. 
➢ Гра для дітей – це робота, яка потребує справжніх зусиль,неабияких якостей особистості. 
➢ Гра – це школа моралі в дії. 
➢ Гра – це найважливіша діяльність у дитячому віці, діяльність, яка визначає розвиток інтелектуальних, фізичних і моральних сил дитини. 
➢ Гра – це також і засіб діагностики психічного стану й особистісного розвитку дитини,метод корекції дефектів, недоліків, відставань у розвитку. 
Крім того,потрібно враховувати, що чим вище у дитини інтелектуальні вміння, тим нижчою є її здатність радіти разом із іншими, поділяючи їх радість. Із врахуванням віку загальна картина є такою: від старшого дошкільного віку до молодшого шкільного співчутливе ставлення дітей до чужої біди зростає, а здатність радіти за іншого різко зменшується, зовсім зникаючи у десятирічному віці. 
Чому так відбувається, і чому ця здатність зникає? Скоріше за все, – це підсумок недоліків виховання. Всього цього потрібно вчити,але як? Звичайно,через гру! 
4.Повідомлення члена БК про результати аналізу гри «Розбіжність думок». 
5.Навчання батьків правил організації ігор. 
Правило перше: гра не повинна містити ані найменшої можливості ризику, що загрожує здоров’ю дітей. Однак не можна вилучати з неї складні правила, виконати які нелегко. 
Правило друге: гра потребує почуття міри й обережності. 
Правило третє: занурення дорослих у світ дитячої гри – введення туди нових, розвивальних та навчальних елементів – повинне бути природним і бажаним. Отже, або навчайтеся гратися разом із дітьми, непомітно і поступово пропонуючи свої варіанти якоїсь цікавої справи, або дайте їм спокій. Добровільність – основа гри. 
Правило четверте: не чекайте від дитини швидких і надзвичайних результатів. Найголовніше – це ті щасливі хвилини й години, які Ви присвятите своїй дитині і проведете разом із нею. 
Правило п’яте: підтримуйте активний, творчий підхід до гри. 
Завершуйте гру яскраво, емоційно, результативно – перемога, поразка, нічия. 
Пам'ятайте, що змагання у грі – не самоціль, це лише засіб індивідуального самовираження кожної дитини. 
6. «Конверт дружніх запитань». 
До уваги батьків – конверт, в якому знаходяться картки із запитаннями. Батьки за бажанням беруть картки із конверта і відповідають. 
Питання: 
☺ Чи часто ви виявляєте ініціативу щодо гри з дитиною? 
☺ Що робити у випадку, коли дитина пропонує Вам взяти участь у грі, а у Вас інші справи або просто немає бажання гратися? 
☺ Як бути у випадку, коли будь-яка невдача у грі викликає у дитини пригнічений стан або сльози? 
7.Виставка ігор та іграшок. (Звернути увагу на електронні іграшки та вплив телевізора, відео, комп’ютера на психіку дитини. Окреслити правила безпеки під час ігор із згаданими засобами.) 
8.Робота з батьками у групах. Батьки отримують аркуші з описом ігор. Вони ознайомлюються зі змістом і грають у ці ігри. (Ігри добірає учитель.) Крім названих ігор,існують ігри-жарти,інтелектуальні, ігри-розваги. Обрати потрібну можна за допомогою виставки книг «Граємо разом з дітьми». 
9. Підсумки зборів. 
Батьки отримують пам'ятку з порадами щодо проведення ігор, яку можна розглядати, як рішення батьківських зборів. 
 

Використана література: Л.С.Сухарева «Батьківські збори в початковій школі»,Х.»Основа»,2007 

 

Розробка учителя початкових класів Торезької ЗШ І-ІІІ ст. №11 Суковатої Г.В.